Розділ I. ВЕЛИКІ ГЕОГРАФІЧНІ ВІДКРИТТЯ ТА

СТАНОВЛЕННЯ КАПІТАЛІСТИЧНИХ ВІДНОСИН

 

Опрацювавши цей параграф, ви дізнаєтесь:

якими були причини й передумови Великих географічних відкриттів; про подорожі та географічні відкриття португальських мореплавців і Христофора Колумба; як відбулася перша навколосвітня подорож; про особливості цивілізацій доколумбової Америки. пригадайте

1. Які уявлення про світ панували за часів Середньовіччя?

2. Якими були життя та культура народів індії наприкінці XV ст.?

3. Що ви знаєте про морський похід вікінгів до Північної Америки?

Чи погоджуєтесь в зтим, що Великі географічні відкриття розпочалися тоді, коли для цього сформувалася відповідна ситуація? Поясніть свою точку зору

 

1. Причини й передумови великих географічних відкриттів.

Добою Великих географічних відкриттів в історії людства називають період, під час якого європейці відкрили нові землі й морські шляхи до Африки, Америки, Азії та Океанії. Вони шукали нових торговельних партнерів і джерела товарів, які мали великий попит у Європі.

Більшість дослідників визначають хронологічні межі Великих географічних відкриттів як час від середини XV до середини XVI ст. Розглянемо, на які основні причини Великих географічних відкриттів вони звертають увагу.

Наприкінці Середніх віків торгівля з країнами Сходу набула постійного характеру. Різноманітні східні товари — прянощі, ювелірні вироби, тканини тощо — стали звичними для європейців. Однак у другій половині XV ст. ситуація значно ускладнилася внаслідок загарбання Османською імперією Близького Сходу. Різні побори з торговельних караванів і кораблів, грабунки, піратство робили торгівлю дуже ризикованою, невигідною та нерегулярною. З’явилася велика кількість посередників (арабів, італійців), що призводило до подорожчання товарів. Шлях до Індії через Єгипет і Червоне море повністю контролювали араби, які не допускали сюди європейців. Купці й моряки західноєвропейських країн усе частіше замислювалися над пошуком нового морського шляху до Індії в обхід арабів і турків.

До пошуків морського шляху до Індії європейців підштовхувала й інша причина: для розвитку торгівлі, заснування нових підприємств потрібні були золото та срібло. У Західній Європі їх бракувало.

Сучасні історики виділяють такі основні передумови Великих географічних відкриттів:

• Утворення в Європі великих централізованих держав, які мали необхідні кошти для спорядження та фінансування мандрівок за океан. Насамперед це Іспанія, а також Англія, Франція і Португалія.

• Підтримка католицької церкви, що ставилася до підкорення нових земель як до своєрідного хрестового походу проти язичників із метою навернення їх до християнської віри.

• У результаті успішного завершення Реконкісти виникла велика кількість дрібного іспанського й португальського дворянства, яке поєднувало військовий досвід із прагненням наживи й релігійним фанатизмом.

Великі географічні відкриття — умовний термін для позначення історичного процесу, що розпочався в середині XV ст. і був пов'язаний із розширенням західноєвропейською цивілізацією свого життєвого простору

Колонія — залежна територія, що перебуває під владою іншої держави (метрополії).

Колоніальна імперія — держава, яка захопила певні території та приєднала їх до свого складу як колонії

Факторія — торговельна контора або поселення, організовані купцями в колонії

Чи є правильним твердження, що географічні відкриття португальців мали важливе значення для розвитку мореплавства? Поясніть свою думку

• Створення нових і вдосконалення наявних навігаційних приладів і карт, поява нових типів морських кораблів: морського компаса, астролябії, портолана (морської компасної карти), трищоглової каравели.

Першими серед європейських держав нові шляхи до країн Сходу почали шукати Португалія та Іспанія.

 

2. ГЕОГРАФІЧНІ ВІДКРИТТЯ ПОРТУГАЛЬЦІВ.

Сприятливе географічне положення, оволодіння арабською географією та математикою, морською справою сприяли перетворенню Португалії в XV ст. на морську державу. Здійснення перших дослідницьких морських експедицій португальців було пов’язане з діяльністю принца Енріке Мореплавця, який і організував їх уздовж західного узбережжя Африки.

Португальці намагалися знайти шлях до берегів Індії, пропливши вздовж західного узбережжя Африки та обігнувши її з півдня. Одночасно починаючи із 40-х рр. XV ст. вони регулярно споряджали експедиції до Західної Африки за прянощами, слоновою кісткою, золотим піском, невільниками. На карті Африки з’явилися назви «Перцевий Берег», «Берег Слонової Кістки», «Золотий Берег», «Невільничий Берег». Із нових земель до скарбниці Португалії надходили величезні прибутки.

У 1488 р. мореплавець Бартоломеу Діаш, пливучи вздовж західного узбережжя Африки, зміг досягти її південного краю, обігнути його й вийти до Індійського океану. Проте далі він іти не наважився через загрозу бунту моряків. Крайню південну точку Африки назвали спочатку Мисом штормів, а пізніше мисом Доброї Надії, сподіваючись, що наступні мореплавці зможуть дістатися берегів Індії.

Улітку 1497 р. португалець Васко да Гама на чотирьох кораблях із близько 170 членами команди вирушив із Лісабона. Пропливши вздовж західного узбережжя Африки та обминувши мис Доброї Надії, В. да Гама дістався Мозамбіку. Після короткої зупинки кораблі рушили далі.

20 травня 1498 р. португальські кораблі увійшли до індійського порту Калікут. Наприкінці року, домовившись про торгівлю з місцевим правителем, В. да Гама вирушив додому. Через два роки після початку експедиції він і 55 вцілілих членів команди повернулися до Португалії. Це була перша європейська експедиція, яка потрапила до Індії східним морським шляхом.

Захопивши контроль над східним шляхом до Індії, португальці намагалися знайти й західний шлях до неї. У 1500 р. португальська ескадра під керівництвом Педру Кабрала відкрила Бразилію та оголосила її власністю Португалії.

значення експедиції Васко да Гами полягало в тому, що вона відкрила морський шлях до Індії вздовж західного узбережжя Африки. Водночас це відкриття заклало підвалини виникнення Португальської колоніальної імперії. Великих територій португальці зазвичай не захоплювали, а створювали на узбережжі численні, добре укріплені факторії. Торгівлю прянощами оголосили монополією (винятковим правом) португальського короля. Купці, які привозили цей товар до Лісабона, отримували 800 % прибутку. Для збереження високих цін король дозволяв завозити до Європи лише п'ять-шість кораблів прянощів на рік

З плавання х. колумБА до Америки. Першим дістатися Індії західним шляхом спробував іспанський мореплавець Христофор Колумб.

Чим була важливою для тогочасних європейців подорож Х. Колумба? Поясніть свою думку.

Х. Колумб захопився поглядами італійця Паоло Тоска-неллі, який вважав Землю кулею, а західний шлях із Європи до Сходу — найкоротшим. П. Тосканеллі склав карту світу, на якій Азію позначив на західному узбережжі Атлантичного океану. За його обчисленнями, шлях до Китаю та Індії через Атлантику був набагато коротшим, ніж навколо Африки. Проте П. Тосканеллі помилився у визначенні розмірів Землі та, відповідно, відстані від Європи до Азії. Згодом казали, що це була велика помилка, завдяки якій було здійснено велике відкриття.

Карта й розрахунки П. Тосканеллі переконали мореплавця в можливості дістатися Індії, рухаючись на захід через Атлантичний океан.

В Іспанії Х. Колумб запропонував свій проєкт королю Фердінанду й королеві Ізабель. Королева погодилася на цю пропозицію, оскільки успішне завершення експедиції мало принести чимало прибутків Іспанії завдяки позбавленню португальців виняткового права на західноафриканські торговельні шляхи до «Індії» (Східної та Південної Азії).

3 серпня 1492 р. експедиція Х. Колумба у складі трьох каравел (суден) — «Санта-Марія», «Пінта» і «Нінья» — із командою 90 осіб вийшла в море. Подорож тривала понад два місяці. Нарешті моряки побачили землю. Невеликий острів проголосили володінням іспанського короля, а на його березі встановили іспанський прапор. Він отримав назву Сан-Сальвадор, тобто острів Святого Спасителя. Саме цей день, 12 жовтня 1492 р., вважається датою відкриття Америки.

ДОКУМЕНТИ РОЗПОВІДАЮТЬ

Із листа П. Тосканеллі до фернандо Мартінеса, придворного короля Португалії Альфонсо V (1474 р.)

...Хоча я добре знаю, що існування такого шляху може бути доведено на підставі кулеподібної форми Землі, тим не менш, щоб зробити це питання більш ясним і полегшити сприйняття, я наважився зобразити шлях на морській карті .Тому відправляю його величності накреслену мною власноручно карту, де зображені ваші береги та острови, звідки ви маєте розпочати плавання безперервно на захід, і місця, до яких ви припливете, і наскільки далеко вам слід триматися від полюса або від екватора,

і який простір або скільки миль ви маєте пропливти, щоб досягти тих місць, де у великій кількості наявні різноманітні прянощі й коштовне каміння. Не дивуйтеся, що я називаю заходом країни, де зростають прянощі, тоді як їх зазвичай називають сходом, тому що люди, які пливуть постійно на захід, досягають цих країн плаванням на іншому боці земної кулі.

робота в парах. Обговоріть і визначте, у чому полягала ідея П. Тосканеллі знайти західний шлях до індії.

Х. Колумб також відкрив острови Куба та Гаїті (спочатку його назвали Еспаньйола) та повернувся до Іспанії. Тут він тріумфально повідомив королю про відкриті на заході землі, які вважав Індією, але золота майже не привіз. Королівський двір був розчарований. Як віцекороль нових земель Х. Колумб здійснив ще три подорожі, під час яких

відкрив Малі Антильські острови, острови Пуерто-Рико, Ямайка, Тринідад тощо, дослідив узбережжя Центральної Америки.

Що, на вашу думку, хотів сказати художник глядачам про зображену подію?

ДОКУМЕНТИ РОЗПОВІДАЮТЬ

Із листа X. Колумба до іспанського короля фердінанда та королеви ізабелі (18 жовтня 1498 р.)

Звідси можна... відправляти всіх рабів, яких можна буде продати, і барвникове дерево . Якщо відомості, що я маю, правильні, то. можна продати 4000 рабів. У Кастилії, Португалії, Арагоні, Італії, Сицилії. дуже великий попит на рабів, і я вважаю, що вони надходять у недостатній кількості з Гвінеї. А раби із цих земель, якщо їх привезуть [у згадані країни], коштуватимуть утричі дешевше за гвінейських. А платня за перевезення [рабів] надходитиме з перших грошей, отриманих від продажу рабів І нехай навіть помирають раби в дорозі — адже не всім їм загрожує така доля.

робота в парах. Обговоріть і визначте: 1. Які факти наводить автор листа? 2. У чому він прагне переконати правителів Іспанії? 3. Яку оцінку можна дати ставленню Х. Колумба до корінного населення відкритих ним земель?

тордесільяська угода — договір, укладений Іспанією та Португалією про розподіл сфер впливу у світі.

До кінця життя Х. Колумб так і не дізнався, що завдяки його експедиції було відкрито нову частину світу. Він вважав ці землі Західною Індією, або Вест-Індією. Назву «Америка» відкритий Х. Колумбом материк отримав за ім’ям італійського мандрівника Амеріго Веспуччі, який, дослідивши ці землі, заявив, що це не Азія, а «Новий Світ». Із 1507 р. його позначали на картах як «Землі Амеріго», а із часом просто «Америка» (за латинською версією імені Веспуччі).

Відкриття Христофора Колумба призвели до загострення суперництва між Іспанією та Португалією за право володіти новими землями. Для врегулювання суперечок за посередництва Папи Римського Александра VI ці держави уклали в місті Тордесільяс у 1494 р. угоду, за якою встановлювалася межа від полюса до полюса приблизно за 30-градусним меридіаном, на захід від островів Зеленого Мису. Усі відкриті землі та води на захід від неї ставали іспанськими, а на схід — португальськими.

Проте це розмежування здійснили лише в Західній півкулі. Згодом нове протистояння суперників сталося на Молуккських островах (спочатку їх назвали «Островами Прянощів»). Тоді в 1529 р. в Сарагосі підписали нову угоду про поділ нових земель у Східній півкулі за 17-гра-дусним меридіаном на схід від Молуккських островів.

Які риси характеру персонажів відобразили автори портретів, наведених на с. 8—11? Поясніть свою думку

Яке значення для вивчення Землі мала подорож Ф . Ма-геллана? Поясніть свою думку.

4 Відкриття тихого ОКЕАНУ. ПЕРША НАВКОЛОСВІТНЯ ПОдорож ф. магеллана. Після смерті Х. Колумба учасники його експедицій продовжили дослідження відкритих земель. У 1513 р. іспанська експедиція на чолі з Васко Нуньєсом де Бальбоа вперше перетнула Панамський перешийок, шукаючи легендарну «країну золота» — Ельдорадо. Перед мандрівниками відкрився Тихий океан. Проте вони не знали справжніх його розмірів і назвали океан Південним морем. Після цього відкриття в іспанців знову виникло бажання відшукати західний шлях до Індії.

Першим, хто знайшов західний шлях до Індії та здійснив першу в історії навколосвітню подорож, став португалець фернан Магеллан.

У 1519 р. експедиція з п’яти кораблів вийшла в море та взяла курс на захід. Подорож тривала три роки. Ф. Магеллан дістався південного краю Америки та знайшов протоку (тепер вона називається Магеллановою), яка з’єднувала два океани. Під час подорожей була чудова погода, і мореплавець назвав цей океан Тихим.

Навесні 1521 р. експедиція досягла островів біля східного узбережжя Азії, які згодом назвали Філіппінськими. На цих островах у сутичці з місцевими племенами Ф. Магеллан загинув. Два кораблі, які залишилися під командуванням Себастьяна д’Елькано, дісталися Молуккських островів і, захопивши вантаж прянощів, рушили додому.

У 1522 р. мореплавці повернулися до Іспанії. Із п’яти кораблів уцілів лише один із символічною назвою «Вікторія» («Перемога»), із 253 учасників експедиції на ньому перебувало лише 18 осіб.

фернан Магеллан більшу частину свого життя провів у морських експедиціях, перебуваючи на службі в португальського короля . Декілька разів він здійснював мандрівки до Молуккських островів і, мабуть, уже тоді почав замислюватися над тим, що шлях з Америки до островів може бути коротшим Коли португальський король відправив 35-річного мореплавця у відставку із жебрацькою пенсією, той запропонував свої послуги молодому королю Іспанії Кар-лу І. Ф. Магеллан мав намір досягти Молуккських островів із заходу: адже якщо вони лежать ближче до Америки, ніж до Індії, то за Тордесільяською угодою володіти ними мають право іспанці. Ф . Магеллан був переконаний, що знайде новий прохід з Атлантичного океану до Тихого .

документи розповідають

Зі щоденника Антоніо Пігафетти, супутника ф. Магеллана

(1519—1522 рр.)

1) У середу 28 листопада 1520 р . ми вибралися з цієї протоки та увійшли у велике море, яке назвали «Тихим». Упродовж наступних трьох місяців і двадцяти днів ми були повністю позбавлені свіжої їжі... [За цей час] ми подолали чотири тисячі левг (1 левг — близько 7 км. Відстань явно перебільшена) по цьому Тихому морю, яке ми тому так назвали, що жодного разу не відчули найменшої бурі.

2) Магеллан був наділений усіма чеснотами . Він завжди виявляв непохитну наполегливість серед найбільших лих. На морі він сам засудив себе на більші обмеження, ніж його екіпаж Він краще за всіх розбирався в морських картах, досконало володів мистецтвом рухати корабель, і це він довів своєю мандрівкою давнім світом, на що ніхто інший до нього не наважувався.

Робота в парах. Обговоріть і визначте, яку інформацію про першу навколосвітню подорож Ф. Магеллана можна отримати за джерелом

Завдяки першій навколосвітній подорожі іспанці отримали знання про світ та океани, які допомогли їм у подальших дослідженнях і колонізації Філіппін. Західний шлях не замінив східний шлях навколо Африки, але наступні іспанські експедиції користувалися інформацією Ф. Магел-лана для переходів від узбережжя Мексики до Філіппін.

ДОКУМЕНТИ РОЗПОВІДАЮТЬ

Зі щоденника учасника експедиції доби Великих географічних відкриттів

Упродовж трьох місяців та 20 днів ми не мали свіжої їжі . Сухарі, які ми їли, були не хлібом, а пилюкою, перемішаною з хробаками, запаскудженою мишами, а тому невимовно смердючою . Вода, яку ми пили, була гнила й також смерділа. Щоб не вмерти з голоду, ми жували шкіру, якою було вкрито снасті... Ця шкіра під впливом води, вітру та сонця так затверділа, що її треба було вимочувати в морській воді протягом чотирьох-п'яти днів . Після цього ми пекли її на вугіллі та їли. Щурів продавали по півдуката за штуку, але навіть за таку ціну їх неможливо було дістати. Нас уразила хвороба, за якої ясна розпухали настільки, що закривали зуби

як верхньої, так і нижньої щелеп; люди, що хворіли нею, не могли нічого їсти. Дев'ятнадцятеро з нас померли. За три місяці і 20 днів ми зробили 4 тис. левг (одна левга — приблизно 7 км — Авт.) цим Тихим морем, названим нами Тихим тому, що ми жодного разу не зазнали бурі

робота в парах. Обговоріть і дайте відповіді на запитання: 1. Про яку подорож ідеться в наведеному уривку? Поясніть, як ви це визначили . 2. Яке враження про перебіг подорожі можна отримати за джерелом? 3. Спробуйте продовжити щоденник новими записами про подальший перебіг подорожі .

доколумбові цивілізації —

цивілізації, які існували на материках Північна і Південна Америка й зникли після появи там європейських колоністів .

Яке формулювання ви вважаєте більш відповідним для характеристики пов'язаної з ним події: «відкриття Америки» чи «зустріч двох цивілізацій»? Чому?

документи розповідають

Із доповіді хуана поло де ондегардо «про походження інків і те, як вони збільшили свої завоювання» (1572 р.)

.[На підкорених землях] одразу як інки ставали їхніми правителями, вони примушували місцевих жителів, які до цього жили окремо, об'єднуватися у громади з чиновником над кожним десятком, іншим — над кожною сотнею, іншим — над кожною тисячею, іншим — над кожними десятьма тисячами, а [верховний] Інка — правитель над усіма. Адміністратори звітували щорічно, записували народження і смерті, як у людей, так і в отарах худоби,

[звітували] про врожай із полів та інші подробиці, до самих дрібниць включно

.Кожен помітний предмет був зроблений об'єктом поклоніння, наприклад, джерела, фонтани, струмки, камені, долини, вершини гір. У кожного з них були свої люди, обов'язком яких було здійснювати жертвопринесення і яких навчали, як приймати жертвопринесення та які саме предмети мають жертвувати

робота в парах. Обговоріть і визначте, яку інформацію про інків можна отримати за джерелом

5 цивілізації доколумбової Америки. у 1992 р., коли

весь світ святкував 500-річчя першої експедиції Х. Ко-лумба, уперше замість звичних слів «відкриття Америки» цю подію назвали «зустріччю двох цивілізацій».

Х. Колумб відкрив шлях до землі, на якій люди жили ще 25—30 тис. років тому. У суднових журналах експедиції 1492 р. залишилися свідчення про першу зустріч мандрівників з індіанцями: «Вони приносили клубки бавовняної пряжі, папуг, дротики та інші речі, які довелося б довго

описувати, і все віддавали за будь-який предмет, що їм пропонували. Я був дуже уважним до них і наполегливо дізнавався, чи мають ці люди золото...». Ці слова Х. Колумба не віщували місцевому населенню Америки нічого доброго. Для більшості європейських відкривачів нових земель на першому місці було власне збагачення.

При цьому вони не уявляли того, що культури народів доколумбової Америки налічували декілька тисячоліть і мали досить високий рівень розвитку. Приблизно 4 тис. років тому тут виникло рільництво. Індіанці вирощували невідомі в Європі культури — кукурудзу, картоплю, какао, томати, соняшник та інші. Проте вони не вміли виплавляти залізо, не користувалися такими відомими у Старому Світі досягненнями, як колесо, плуг, вогнепальна зброя. Зброю та знаряддя праці вони виготовляли з каменю, дерева тощо.

У Південній і Центральній Америці існувало кілька цивілізацій. Найрозвиненіші були в ацтеків — на Мексиканському нагір’ї, майя — на півострові Юкатан і у Гватемалі, інків — в Андах і на Болівійському нагір’ї. У цих народів уже були держави, багато гарних міст, що з’єднувалися мережею брукованих доріг. Вулиці міст прикрашали кам’яні храми та палаци правителів. Через річки зводилися мости, існувала навіть пошта.

Цивілізація майя мала систему ієрогліфічної писемності, глибокі знання з астрономії та математики. Вони розробили календар, яким користувалися й інші народи Центральної Америки. Ацтеки створили імперію, яка нагадувала класичні деспотії Стародавнього Сходу. Високого рівня розвитку досягла медицина. У книжках ацтекських лікарів описувалося понад 250 лікарських рослин. Більшість із них невідома сучасній науці.

Найбільшою за площею розселення та кількістю населення вважається імперія інків. У їхній державі існували писані закони. Вони вміли виплавляти мідь, із якої, зокрема, робили монети у вигляді сокирок. У містах існували водогони. Інки були єдиною цивілізацією доколумбової Америки, що, крім міді, золота, срібла, платини та сплавів із них, уміла виготовляти бронзу.

Яку інформацію про рівень розвитку доколумбових цивілізацій Америки можна отримати за ілюстраціями?

Чи погоджуєтесь в зтим, що... чому?

• Пошуки нових шляхів до країн Сходу й зростання потреб у золоті та сріблі стали головними причинами Великих географічних відкриттів .

• Завдяки здійсненим відкриттям португальці першими створили колоніальну імперію, населення якої на початку XVI ст. становило близько 1 млн осіб .

• Загострення боротьби між Португалією та Іспанією за нові землі спричинило перший в історії поділ сфер впливу у світі

• Унаслідок подорожі Ф. Магеллана було вперше доведено, що Земля є кулею, та отримано загальні відомості про її розміри .

• У доколумбовій Америці існували досить розвинені цивілізації, розвитку яких перешкодили європейські завоювання

Працюємо з хронологією

Середина XV — середина XVI ст. — Великі географічні відкриття .

1492 р. — відкриття Америки Х . Колумбом .

1498 р. — відкриття західного шляху до Індії В . да Га-мою .

1519—1522 рр. — перша навколосвітня подорож Ф . Магеллана.

запитання і завдання

1. Перевірте набуті знання за допомогою навчальної гри «Відгадайте героя/героїню».

Правила гри. Учитель/учителька записує на картці прізвище історичного діяча/діячки та кладе її до конверта. Учні та учениці мають за допомогою заздалегідь визначеної кількості запитань (наприклад, десяти) відгадати, про кого йдеться . Учитель/учителька може відповідати лише «так», «ні», «частково». Гру можна проводити в парах, малих групах або з усім класом.

2. Сукупність яких причин і передумов зробила можливими Великі географічні відкриття?

Які з них, на вашу думку, є найважливішими? Чому?

3. Яким був внесок португальських мореплавців у Великі географічні відкриття? 4. Укажіть значення першого плавання Х. Колумба для просторового розширення впливу європейської цивілізації на світ. 5. Яку роль у подіях епохи Великих географічних відкриттів відіграла мандрівка експедиції Ф. Магеллана? 6. Назвіть факти, які свідчать про досить високий рівень розвитку цивілізацій народів доколумбової Америки.

7. Простежте за картою напрямки морських експедицій європейців кінця XV — першої половини XVI ст. і визначте їх результати. 8. Складіть таблицю «Географічні відкриття кінця XV — першої половини XVI ст.».

9. робота в парах. Додайте до синхронізованої хронологічної таблиці (с . 6) відомості про Великі географічні відкриття, подорожі Х. Колумба, В. да Гами і Ф. Магеллана. (У подальшій роботі з таблицею до неї необхідно додавати дати, розміщені в рубриці «Працюємо з хронологією» )

10. колективне обговорення. Поясніть, як ви розумієте судження, що відкриття Америки Х Колумбом було великим відкриттям, здійсненим через велику помилку. 11. колективне обговорення. Якими, на вашу думку, були моральні цінності, що спонукали мореплавців до участі в експедиціях до нових земель? Поясніть свою думку. 12. Напишіть листа від особи учасника/учасниці однієї з морських експедицій доби Великих географічних відкриттів про її перебіг. За необхідності скористайтеся додатковими джерелами

 

 

Це матеріал з підручника Всесвітня історія 8 клас Гісем, Мартинюк (2021, поглиблений рівень)